Історія освіти в Україні

На стінах Софії Київської збереглися сотні стародавніх графіті — імена, молитви, короткі повідомлення та записи про події. Їх залишали люди, які жили в Києві багато століть тому. Це одна з деталей, яка показує: письмо на землях Київської Русі використовували не тільки ченці та літописці.

Від шкіл при церквах до університетів і сучасних ліцеїв минуло понад тисячу років. За цей час історія освіти в Україні пережила періоди розвитку, заборон української мови, масового поширення грамотності та кілька повних перебудов системи навчання.

Коли з’явилися перші школи в Україні

Перші відомі школи на землях сучасної України існували за часів Київської Русі. Після прийняття християнства у 988 році зросла потреба в людях, які могли читати, писати, перекладати книги та вести державні справи.

Навчання організовували при церквах і монастирях. За Ярослава Мудрого в Києві переписували та перекладали книги, а при Софії Київській була створена книгозбірня.

Доступ до такої освіти мали передусім діти князів, бояр, духовенства та заможних містян.

Освіта в Україні 16-17 століття

У XVI столітті з’явилися нові типи навчальних закладів.

Чи справді козаки були грамотними

Іноді можна зустріти твердження, що майже всі козаки вміли читати й писати. Сприймати його буквально не варто, однак мережа шкіл у Гетьманщині справді була досить густою.

У них навчалися діти:

• козаків;
• селян;
• духовенства;
• старшини.

Ще у 1654 році сирійський мандрівник Павло Алеппський, який відвідав українські землі, писав про дуже поширене вміння читати серед місцевого населення і згадував навіть жінок та дівчат.

Його оцінка могла бути перебільшеною: документи XVII–XVIII століть містять і підписи-хрестики людей, які не вміли писати.

Тому говорити про суцільну грамотність козацької України неправильно. Проте школи існували у багатьох містах і селах, а навчання було доступне ширшому колу людей, ніж кількома століттями раніше.

Освіта в Україні 18-19 століття

У XVIII столітті продовжували працювати:

• Києво-Могилянська академія;
• Чернігівський колегіум;
• Харківський колегіум;
• Переяславський колегіум.

У XIX столітті освітня карта змінилася через появу університетів.

Поряд із ними працювали гімназії, училища та професійні навчальні заклади.

Освіта в Україні 18-19 століття розвивалася по-різному в різних регіонах, оскільки українські землі перебували у складі Російської та Австрійської імперій.

Вони забороняли або суттєво звужували можливості друкувати частину книжок українською мовою.

Освітню роботу продовжували громадські й культурні організації, які видавали книжки, створювали бібліотеки та поширювали знання серед населення.

Українська школа у XX столітті

Водночас саме у радянський період середня освіта поступово стала масовою.

Розширилася мережа:

• університетів;
• інститутів;
• технікумів;
• професійних училищ.

У другій половині XX століття в багатьох містах збільшувалася частка навчальних закладів із російською мовою викладання.

Розвиток освіти в Україні після 1991 року

Після проголошення незалежності почалося формування власних освітніх стандартів і програм.

Змінювалися:

• підручники;
• система вступу до університетів;
• оцінювання учнів;
• мовна політика.

У 2000-х роках з’явилося зовнішнє незалежне оцінювання, яке стало основним інструментом вступу до закладів вищої освіти.

Пізніше почалася реформа Нової української школи.

Шлях від книгописних майстерень Київської Русі до сучасної школи зайняв понад тисячу років. За цей час змінювалися держави, мови викладання та самі принципи навчання, а школа залишалася місцем, через яке наступним поколінням передавали знання, мову й культуру.