Вибір професії після школи: які фахівці потрібні Україні

Щороку тисячі українських випускників обирають майбутню професію. Для когось це здійснення дитячої мрії, для когось — порада батьків чи друзів, а хтось орієнтується на популярність спеціальності. Проте дедалі частіше виникає питання: чи відповідає вибір професії після школи реальним потребам країни та чи стане майбутня професія справою життя.

Експерти ринку праці наголошують: надмірний вибір гуманітарних і загальноекономічних спеціальностей може поглибити дисбаланс на ринку праці та сповільнити економічне відновлення України. Уже сьогодні в окремих сферах спостерігається перенасичення фахівцями, тоді як підприємства гостро потребують представників технічних професій.

Це не означає, що Україні не потрібні юристи, економісти, філологи, психологи чи менеджери. Проблема полягає у невідповідності між тим, які напрями найчастіше обирають вступники, та тим, якими є реальні потреби ринку праці.

Яких фахівців потребує Україна

Сьогодні дедалі частіше звучать запитання:

• Де інженери, за якими стоятиме черга під час масштабної відбудови України?
• Де авіаконструктори, які створюватимуть нове покоління українських дронів і літаків?
• Де енергетики, які модернізуватимуть енергетичну систему країни?
• Де будівельники, які відновлюватимуть житлові квартали, дороги та мости?

Відповідь починається зі школи

Тут формується інтерес до математики, фізики, хімії, інформатики та технологій — предметів, що є основою інженерної освіти.

За словами Ірини Вольницької, президентки технологічного закладу освіти SET University у Києві, освітня криза в Україні поглибилася під час пандемії COVID-19, а згодом — через повномасштабну війну. Тривалі періоди дистанційного навчання вплинули на якість засвоєння предметів, які потребують систематичної роботи, пояснень учителя, практичних завдань і лабораторних дослідів.

Усе це може підштовхувати абітурієнтів до вибору нетехнічних спеціальностей, вступ на які здається доступнішим. Про цю проблему йдеться у матеріалі hromadske про дисбаланс між освітою та ринком праці .

Що показують результати PISA

Проблеми з природничо-математичною підготовкою підтверджують і результати міжнародного дослідження PISA-2022. Базового рівня математичної грамотності досягли 58% учнів із досліджених регіонів України, тоді як середній показник країн Організації економічного співробітництва та розвитку становив 69%. Водночас через війну дослідження вдалося провести лише у 18 із 27 регіонів, тому порівнювати його результати з попередніми роками необхідно обережно. Детальні дані оприлюднено у звіті OECD за результатами PISA-2022 .

Як зменшити дисбаланс на ринку праці

Українська система освіти та ринок праці потребують змін, щоб не виникало дефіциту одних професій і профіциту інших. Проте йдеться не про обмеження вибору випускників, а про створення умов, за яких молодь отримуватиме достовірну інформацію про затребувані професії в Україні, перспективи працевлаштування та зміст майбутньої роботи.

За матеріалами hromadske, деякі експерти пропонують починати зміни зі шкільної та вищої освіти. Учителі мають використовувати сучасні інтерактивні методики, які допомагають зацікавити дітей математичними та природничими дисциплінами через проєктну роботу, експерименти й практичні завдання.

Уже у школі учні повинні бачити, де застосовуються математика, фізика та хімія. Формула стає зрозумілішою, коли школяр бачить її використання у проєктуванні будинку, роботі електростанції, створенні безпілотника або розробленні нового матеріалу.

Роль STEM-освіти

На практичному підході ґрунтується STEM-освіта, яка поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. Вона розвиває вміння працювати з реальними завданнями, перевіряти припущення, створювати моделі та знаходити практичні рішення.

Держава, своєю чергою, може створювати програми підтримки компаній, які інвестують у технічну освіту та організовують оплачувані стажування для студентів. Це дасть молоді можливість отримувати практичний досвід і бачити реальні кар’єрні перспективи ще під час навчання.

Прогнозування потреб ринку праці

Важливим завданням залишається прогнозування потреб ринку праці та врахування отриманих даних під час розподілу бюджетних місць. У квітні 2026 року уряд оголосив про запуск експериментального проєкту з прогнозування потреби у фахівцях і робітничих кадрах на десять років уперед. Прогноз планують оновлювати щороку на основі даних державних установ. Докладніше про механізм можна прочитати на сайті Міністерства економіки України .

Які професії потрібні для відбудови України

Україна стоїть перед масштабними викликами та водночас перед великими можливостями. Для успішної відбудови країни потрібні економісти, юристи, менеджери, педагоги та психологи, але особливого значення набувають інженерні спеціальності.

Країні будуть потрібні:

• інженери та конструктори;
• будівельники й архітектори;
• енергетики та електротехніки;
• технологи;
• програмісти;
• фахівці з автоматизації;
• проєктувальники;
• висококваліфіковані робітники.

Ці спеціалісти відновлюватимуть житлові будинки, підприємства, дороги, мости й енергетичні об’єкти, розвиватимуть українське виробництво та створюватимуть нові технології.

Профорієнтація школярів має стати системною

Заклади освіти мають посилювати профорієнтаційну роботу, популяризувати STEM-освіту та створювати сучасний інформаційний простір, який допомагатиме учням робити усвідомлений вибір професії.

Профорієнтація школярів не повинна обмежуватися одним тестуванням або класною годиною перед вступною кампанією. Учням потрібні зустрічі з представниками професій, екскурсії на підприємства, практичні заняття, професійні проби та зрозуміла інформація про навчання і працевлаштування.

У листопаді 2025 року в Україні розпочалося національне пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків у 396 громадах. Проєкт передбачає співпрацю закладів освіти, місцевої влади та роботодавців, підготовку кар’єрних радників і запровадження курсу «Професії» для учнів 8–9 класів. Про ініціативу детальніше повідомляє Міністерство освіти і науки України .

Знання можуть стати фундаментом професії, яка буде потрібна Україні завтра.

Завдання школи полягає не в тому, щоб переконати всіх учнів стати інженерами, а в тому, щоб допомогти кожному побачити різні професійні шляхи й зробити усвідомлений вибір.