Державні стипендії для науковців: що відомо про Національну систему дослідників

В Україні запрацювала Національна система дослідників — новий механізм державної підтримки науки. Його створили для того, щоб оцінювати роботу науковців за підтвердженими результатами досліджень і надавати стипендії тим, хто має найвищі показники у своїй сфері.

Про запуск системи повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час Національного форуму «Research project manager: від гранту до впливу». За його словами, новий підхід має зробити підтримку науки більш прозорою, конкурентною та орієнтованою на результати.

«Сьогодні наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи», — зазначив Оксен Лісовий. Держава, за його словами, має заохочувати науковців, зокрема молодих учених, залишатися й працювати в Україні.

Що таке Національна система дослідників простими словами

Національна система дослідників, або НСД, — це не ще одна звичайна база даних і не стипендія для студентів. Це цифровий механізм для наукових і науково-педагогічних працівників, які хочуть подати свої професійні результати та взяти участь у рейтингуванні.

Система працює через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Дослідники самостійно заповнюють профіль і додають підтвердження своїх здобутків. Йдеться про наукові публікації та цитування, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, підготовку молодих дослідників, наукову експертизу й інші результати роботи.

Дані не мають просто «вірити на слово». Їх перевірятимуть за наукометричними базами, відкритими реєстрами, документами та іншими верифікованими джерелами. Для зручнішого заповнення профілю дослідникам також радять перевірити та оновити свій ORCID — міжнародний цифровий ідентифікатор науковця.

У 2026 році до рейтингування враховують результати за 2023–2025 роки. Дослідник може податися лише до одного рейтингу — загального або рейтингу молодих учених — і лише за одним основним науковим напрямом.

Яку підтримку передбачає система

За результатами рейтингування держава планує підтримати 2650 найрезультативніших дослідників. Стипендія становитиме 10 тисяч гривень щомісяця та призначатиметься на два роки.

Половину стипендій планують спрямувати молодим ученим. Це важливий момент, адже молодий дослідник часто вже має серйозні результати, але ще не встиг отримати стабільну посаду, велику кількість грантів або сильну підтримку від університету чи наукової установи.

За попереднім планом, виплати державних стипендій мають розпочатися у серпні 2026 року.

Що в цій системі виглядає корисним

Найбільша перевага НСД — спроба перейти від загальних розмов про підтримку науки до конкретних даних про роботу окремого дослідника. Людина може показати не лише місце роботи чи науковий ступінь, а й реальні результати: статті, розробки, патенти, гранти, проєкти, викладання та участь у міжнародній співпраці.

Окремий рейтинг молодих учених також виглядає логічним. Неможливо напряму порівнювати дослідника, який працює в науці п’ять років, і професора з багаторічною кар’єрою, великою кількістю публікацій та сформованою науковою школою. Окрема категорія дає молодим науковцям більше шансів конкурувати між собою, а не лише з уже визнаними фахівцями.

Ще один плюс — поява повнішої цифрової картини української науки. Держава та самі наукові установи зможуть краще бачити, хто над чим працює, у яких напрямах є сильні фахівці та де потрібна додаткова підтримка.

Які питання і ризики залишаються

Водночас сама наявність рейтингу ще не гарантує абсолютної справедливості. Науку складно виміряти лише кількістю статей, цитувань або грантів. У різних галузях результати виглядають по-різному: в одній сфері важливими можуть бути міжнародні публікації, в іншій — патент, технічна розробка, архівне дослідження, монографія або робота, результат якої буде помітний лише через кілька років.

Тому багато залежатиме від того, наскільки зрозумілими будуть критерії для кожного наукового напряму та чи зможе система коректно врахувати особливості різних галузей.

Є й практична сторона. Щоб претендувати на участь, досліднику потрібно самостійно заповнити профіль, актуалізувати дані, додати документи та перевірити, чи правильно підтягнулася інформація з ORCID. Для людини, яка одночасно викладає, проводить дослідження, пише статті та працює над проєктами, це може стати додатковим навантаженням.

Також важливо пам’ятати: стипендії отримають не всі учасники, а лише ті, хто матиме найвищі позиції у рейтингах. Тобто НСД — це конкурсна підтримка, а не постійна виплата для кожного працівника науки.

Погляд «Освіта+»

Національна система дослідників не вирішить усіх проблем української науки. Вона не замінить базового фінансування лабораторій, сучасного обладнання, стабільних грантів, гідної оплати праці та можливостей для молоді будувати кар’єру в Україні.

Але сама ідея виглядає правильною: держава намагається створити механізм, у якому науковця бачать не лише як працівника конкретної установи, а як фахівця з власними результатами, дослідженнями та професійним внеском.

Наскільки добре це спрацює на практиці, буде видно після першого рейтингування. Саме тоді стане зрозуміло, чи зможе система бути справді зрозумілою для науковців, врахувати специфіку різних галузей і викликати довіру в професійному середовищі.